Хоч поржемо

Коротше, зла не хватає...
Деякі незнайомі, знайомі і навіть деякі давні друзі запитують у мене- чого я так доїб@вся до того зеленського.
Спробую пояснити.
Уявіть собі- сьогодні виходить на сцену гуморист, маладой і красівий, і шутить шутки про Бучу, про Ірпінь, про Ізюм та Маріуполь. Ну типу, як ваш уйоб@к про Синьйора Голодомора, про граніцу, шо рускіе нємножко отодвігают та про актрису із німецьких фільмів.
Смєшниє короче шуткі. Всєм нравятся.
А? Чого не ржотє? Смєшно ж, про Бучу та Ізюм?
Га? Не чую!
Етадругоє?
Ніфіга нє другоє, дорогі мої зебіли. Просто зараз вам болить- і Буча, і Ізюм.
А нам, незебілам, завжди боліло. Навіть тоді, коли вам було весело і папріколу.
А тепер уявляйте далі. Маладова і красівава юмаріста вибирають під час війни президентом.
Ну, і як ви будете ставитися і до нього і до тих, хто його обрав?
Отож, блять...

© Світлана Горлійчук.


Отправить новый комментарий

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
  • Доступны HTML теги: <a> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.
  • You can use BBCode tags in the text.
  • Адреса страниц и электронной почты автоматически преобразуются в ссылки.

Больше информации о возможностях форматирования

CAPTCHA
Этот вопрос задается для проверки того, не является ли обратная сторона программой-роботом (для предотвращения попыток автоматической регистрации).