Резники всех стран, объединяйтесь!

Телефонна розмова Зеленського та Сі Цзіньпіна відбулася. Точніше буде: Сі після наполягань Макрона погодився набрати Зеленського і поспілкуватися. Тому що домінанта була виключно з китайського боку й Сі довго відкладав розмову, а також погодився в терміни та умови, які створювали для нього позиційні переваги. Це трохи образливе формулювання, але воно реальне. Стратегічна ініціатива була виключно в руках Сі, він витримав паузу й задав не лише час, але й порядок денний розмови. Щось аналізувати ще рано, бо інформації обмаль, тому лише пару тез.

Китайська агенція Xinhua оперативно виклала основну тезу розмови з подання китайського президента: "Діалог і переговори є єдиним життєздатним виходом з "української кризи", а в ядерній війні ніхто не виграє". Агенство наголошує, що лідер КНР схиляв Зеленського до переговорів з москвою. Як бачить Пекін ці переговори ми вже побачили в 12 пунктах: припинення вогню без виведення рашистських військ з окупованих територій. Зате сторони мають припинити бойові дії та переміщення збройних сил (Україні пропонують відмовитися навіть думки про наступ), встановлюється лінія перемир'я за реальним розташуванням фронту ("корейський варіант" розділення України). Китай ніколи не заявляв, що готовий переглянути ці позиції. Про виведення рашистських військ та відновлення територіальної цілісності України китайці й зараз не згадали. А скромна й ніби логічна згадка про ядерну загрозу особливо неприємна - Сі лякав Зеленського рашистською страшилкою й приєднався до ядерного шантажу. Хоча раніше відкидав навіть думку про можливість використання ядерної зброї.

Це могла би бути й комуністична пропаганда, якби ми почули хоч щось з питань війни і миру в коментарях української сторони. А в нас про це ні слова. Натомість, лише технічна констатація факту: "У мене була довга та змістовна телефонна розмова з главою Китаю Сі Цзіньпіном.
Вірю, що цей дзвінок, а також призначення посла України в КНР дадуть потужний поштовх для розвитку наших двосторонніх відносин". Ні слова про перемогу чи мир, лише про двосторонні відносини - ви уявляєте, як там усе дрімуче! Ні відразу після розмови, ні після появи повідомлення в китайській пресі нічого по суті опа не оприлюднила. Далі читаємо між стрічок. Це завжди означає лише одне - Сі запропонував Зеленському щось таке, про що він без спеціальних обтічних формулювань та додаткової пропагандистської підготовки сказати українцям не зможе. І він сам не зміг дискутувати із Сі нарівних та протиставити йому свою позицію. Чи через тиск і переваги співрозмовника, чи тому, що сам на таке згоден, але боїться зізнатися...

Відповіді, чи розмова просто не вдалася й сторони розійшлися без результатів, чи Зеленський піддався напору Сі Цзіньпіна, я поки не бачу. Як Зеленський веде переговори, ми вже бачили в Парижі 2019-го та зараз у Варшаві. Коли я в той самий вечір написав, що єдиний сухий залишок помпезного візиту до Польщі - це згода Зеленського на заборону продажу нашої аграрної продукції в Польщі й фактичні торгівельні санкції проти України, то мені не хотіли вірити. Зараз уже всі переконалися. Просто повірте моєму досвіду - найкращий підсумок цих переговорів для нас нульовий, бо може бути й значно гірше.

Чи мождна було з вигодою для України провести цю розмову? Переконаний, що так. Треба було готуватися, а Сі не дав такої можливості, використавши позиційну й часову перевагу. Треба було понизити рівень рішень і створити передумови для другого раунду без жодних зобов'язань. Потрібно було починати із світоглядного рівня та "визначення термінів". А те, що китайське керівництво продовжує сприймати війну, як "внутрішню кризу" - доказ, що це теж було програно. І жодних своїх віддувань щік із так званим "мирним планом Зеленського". Бо це ж жоден не план, а посто набір правильних, але банальних тез про мир уже після війни. А нам треба отримати перемогу (наш національний інтерес) або ж стерпіти мир без перемоги у версії, яку раніше незмінно проповідував Зеленський, а зараз пропонує Україні Сі.

Я, звісно, можу разом з вами помріяти, що там домовилися про якийсь спільний тиск на путіна, ще щось... Але ж я вам не казочки тут пишу. Для поганого підсумку є й ще одна передумова. ЄС та США все рідше згадують про повоєнну відбудову, а G-7 узагалі тему зняли з порядку денного, якщо не буде реформ та демократії. А Сі нічого цього не хоче, він відразу пропонує гроші. Дуже великі гроші. Саме так КНР колонізувала половину Африки - корумпувати президентів та уряди, так зайшла в Чорногорію до тамтешнього корумпованого вже екс-президента Джукановича. Це в розумінні Китаю така їхня "м'ягка сила". А Зеленський до грошей неймовірно охочий. Особливо, коли тобі з перших фраз кажуть, що жодного контролю не буде. Саме так і вів переговори Китай з відсталими країнами та їхніми авторитарними коритниками... І я б дуже хотів помилитися у випадку України...

Тарас Чорновіл