15та річниця "вісім вісім вісім"
15 років тому росія окупувала 20 відсотків території Грузії. Статус окупованих територій і капітуляція Грузії були зафіксовані без участі самих грузинів на переговорах між Францією і росією.
За результатами Франція здобула статус великого миротворця.
Чим це обернулося для світу, Європи і України, ми зараз спостерігаємо. Нема смислу повторювати, тим більше для українців.
Рік тому я мала нагоду на власні очі побачити, чим це обернулося для Грузії.
Там не п'ята частина країни окупована, там вся країна в окупації. Вся Грузія зараз - одне суцільне ордло.
Залякана, бідна, безнадійно втомлена і розчарована країна, де вивчена безпомічність перетворилася на культ. "А що ми можемо зробити?" "А що ми могли?"
І неприхована заздрість до України. Вони вважають, що ми боремося тільки тому, що нам допомагає світ. Мої аргументи, що навпаки - допомагає тому, що чинимо опір, - взагалі ніхто не почув, як вода у пісок.
Я не знаю, чи можливе мирне співснування з окупантом і розвиток, якщо частину твоєї країни завоювали, якщо цей окупант - не росія. Але з росією точно неможливо.
Росіяни використовують захоплену землю як плацдарм для впорскування свого гною у весь організм. Вони завжди будуть підкуповувати, втручатися у вибори, нав'язувати свою політику і встановлювати свої пам'ятники на свіжих кістках убитих ними.
Їхні громадяни взагалі без рефлексій, вони будуть їхати і заселяти "новиє тєріторія", навіть якщо їм попервах плюватимуть в лице. їм байдуже на плювки, обтерлися і пішли, бо навіть на розбомблених руїнах їм живеться у рази краще, ніж у себе на батьківщині.
Зараз наближається момент, коли Україну теж почнуть "схиляти до компромісу". Можливо, за участю тієї ж Франції. І тут важливо розуміти, що наша зелена влада - це наше слабке місце. Наскільки я впевнена і довіряю нашій армії, настільки ж не довіряю Зеленському і Єрмаку.
Вже не раз чула думку, що те що ми встигнемо відвоювати до кінця літа / осені / зими - те й наше. А далі доведеться поступитися...
Приклад Грузії дуже наочно показує, що поступатися не можна. Гниль, яка закріпиться хоч одним пальцем, буде повзти далі.
Nuts&roses
Отправить новый комментарий