Резники всех стран, объединяйтесь!

Бачить Бог, я не хотів піднімати цю тему. Не молодшому сержанту міркувати про дії генералів. Проте. Якщо про дії головнокомандувача ЗСУ уже говорить кожна… Безугла, то і мені можна. Були часи, коли Безугла зі мною в одному ефірі сидіти не гребувала. Отже.

 
Давайте пригадаємо. Зима 2023 р. Щойно відбулося звільнення Харківщини, Лиману та Херсону. Україна була в ейфорії. Ніхто навіть не згадував статтю генералів Залужного і Забродського, де вони відверто казали, що війна – надовго. А тут інтерв’ю генерала Назарова, радника Залужного. Назаров відверто сказав – війна надовго. Ви пригадуєте аби Залужний, Шаптала або Наєв просторікували про те як успішно ми зараз будемо наступати? Не було такого. Були просторікування Подоляка і Буданова.
 
ОПУ головною причиною невдачі наступу називає те, що Захід надав нам мало зброї. Бачите як цікаво буває? Коли у ЗСУ успіх – Зеленський молодець, бо добув для ЗСУ зброю. А якщо невдача – винний Захід бо мало зброї дав. Та я нагадаю про три обставини. Перша – Захід зброю давати нам почав ще тоді, коли функціонери ОПУ і депутати служки волали, що вторгнення не буде, а попередження Заходу – то американці намагаються нашу економіку знищити. Друга – взагалі-то Україна не має жодних угод з країнами Заходу згідно яких вони зобов’язані нам допомагати. Захід якусь зброю дати нам може з двох причин – коли це відповідає їхнім власним інтересам і коли з ними про це домовилися. А домовлятися – прямий обов’язок президента Зеленського, це його парафія. Зараз, коли США зменшують свою допомогу, стає очевидно – дипломатія фліски-боневтіковки і неголеної пики виявилася ні фіга не успішною. Щойно до США поскакала група депутатів-служок, аби зустрічатися з конгресменами і місцевими громадами – дякувати і заохочувати допомагати Україні. Раніше те саме робила українська діаспора. А що треба дякувати, сказав міністр оборони Британії Уоллес – чим викликав хвилю обурення з боку ЗЕботви та пересічних шанувальників ЗЕ. Ну, правий був Уоллес? Успіхи дипломатії, кажете?
 
Друге. Так, зброї було недостатньо. А чому? Часом не тому, що до вторгнення виробництвом зброї ніхто не займався, бо міністр оборони Резніков навіть 23 лютого (разом з Бакановим) доводив що вторгнення не буде? І часом не тому, що пріоритетом зеленої влади тоді була не зброя, а Великі будівництво, садівництво, музейництво та інші –цтва? А чому після початку вторгнення ніхто не потурбувався про українські виробництва зброї? Цитую ЗЕботву: «Нащо виробляти зброю, якщо Москва її розстріляє?» Я точно знаю від своїх інсайдерів, що таку фразу вголос говорив Арахамія. Можливо – повторював за кимось. З ОПУ.
 
Третє. Перевага у війні це не тільки зброя. Це ще маневр і логістика. Маневр і логістика – це дороги у прифронтовій зоні. В задачі запитується, чи займалася ремонтом і прокладанням доріг зелена влада? Агов, скажіть скільки дорожних підрозділів міноборони Резнікова укомплектувала технікою і сировиною? А скільки доріг у прифронтовій зоні збудували відповідні служби? Я гарно пам’ятаю ситуацію під Вугледаром на кінець січня поточного року. Зі слів моїх товаришів, нині ситуація така сама, а значить доріг збудовано НУЛЬ. Маневруйте солдати!
 
Нарешті. Коли готується наступ за апріорі важких умов, його завжди маскують. Перед висадкою в Нормандії у 1944 році британці і американці провели три дезинформаційні операції. А у нас? А у нас про наступ і про його напрямки волала кожна праска – з голосу Подоляка, Буданова та інших зелених пропагандистів. Особливої уваги заслуговує участь генерала Буданова. Він не відав, що наступ треба маскувати? Чи не знав на які бетонні укріплення має наступати ЗСУ? Буданов точно відповідає займаній посаді?
 
Ну й на біс. На останньому етапі наступу було зірвано мобілізацію (через масове звільнення Зеленським керівників ТЦК), ледь не заблокували роботу оборонних підприємств, а Зеленський особисто став прохати журналістів аби «до перемоги не писали про корупцію».
 
У всьому цьому винний Залужний – ви в курсі?

Дмитро "Калинчук" Вовнянко