Резники всех стран, объединяйтесь!

Відбувся довгоочікуваний, запізнілий, але важливий особистий контакт лідерів України та Китаю.

У сухому залишку і виходячи з офіційних інформаційних повідомлень, серед результатів відновлення діалогу на найвищому рівні, привітання українською стороною переобрання Сі, призначення посла України в Китаї та відрядження китайського «миротворчого десанту» на чолі з колишнім послом Китаю в РФ для лобіювання припинення воєнних дій і початку переговорів про політичне врегулювання.

Вочевидь, є спроба з боку Пекіну запобігти початку активної фази українського контрнаступу та нав’язати переговори для замороження існуючого статусу-кво на полі бою. Для уникнення двозначності у змісті телефонної розмови Сі вже зафіксував у повідомленні ключові китайські і в дечому російські наративи про «українську кризу», «підлиття олії у вогонь» та «зароблянні на війні». Блискавична позитивна реакція Кремля підтверджує підтримку путінським режимом ініціативи Сі.

Що робити українському керівництву?

Варто прийняти спецпосланця Сі, провести переговори із сесією в Бучі чи Ірпені, чіткі, прагматичні, жорсткі сигнали та бачення справедливого миру у відповідності до норм міжнародного права, Статуту ООН та загальнолюдських цінностей.

А тому дуже важливо, щоб у Києві з спецпосланцем Сі говорив не лише Київ, а консолідований Захід. Так само, як ми відстоюємо принцип “нічого про Україну без України”, маємо бути “на одній сторінці” з союзниками і коли говоримо з Китаєм. Варто невідкладно скоординувати підходи із ключовими західними столицями, адже Лі Хуей говоритиме і з ними.

Слід відзначити підтвердження бажання Пекіна допомогти. От лише кому - Києву, собі чи Москві? Спецпосланцю Сі слід все розʼяснити так, щоб “допомогти Києву” стало єдино можливим підходом для Китаю сьогодні і на майбутнє.

І ще одне: дипломатичні контакти не мають (і не повинні) бути перепоною для планів ЗСУ щодо знищення ворога та звільнення окупованих територій України. Переговори з позиції сили дають кращий результат.

Єлісєйські поля