Резники всех стран, объединяйтесь!

Раніше робив порівняння по кількості систем озброєння ЗСУ і ворога (баланс сил). Тепер вирішив зробити порівняння відносно лінії фронту (по мірі віддалення), аби наочно побачити де сильні і слабкі сторони у нас і ворога відносно лінії фронту, а не просто загального співвідношення.

Всі дані звів на інфографіку внизу.

1. Відстань від лінії фронту 0 - 1 км (зона ближнього бою)

Засоби ураження: стрілецька зброя, РПГ, ручні міномети тощо

Це зона ближнього бою, де в України є суттєва перевага як по кількості, так і по якості.

По-перше ЗСУ налічує значно більше солдат, ніж у ворога. Максимальна чисельність військ агресора в Україні складала близько 200 тис. на початку березня. Зараз говорять про 100, можливо 150 тисяч з урахуванням загонів сепаратистів та «вагнерівців».

Скільки військових ЗСУ знаходиться в зоні бойових дій ми не знаємо, але теоретично можна припустити, що для нас не є проблемою швидко створити перевагу в 1,5-2 рази, якби це мало вирішальну роль для військового результату без втрат.

По-друге якість і кількість озброєння ЗСУ переважно краща, в тому числі за рахунок західної допомоги.

Але зона менше кілометра це зона вирішальних і вуличних двобоїв, коли уже завершилися артилерійські атаки, пішла бронетехніка і йде наступ на позиції.

2. Відстань від лінії фронту 1 - 5км (зона атакувальних дій)

Засоби ураження: танки, бронетехніка, легкі міномети, ПТРК (протитанкові ракетні комплекси)

На відстані до 5 км у ворога поки що чисельна перевага в кількості бронетехніки (за рахунок радянських БМП, БМД, БТР, МТ-ЛБ та ін.). З танками ситуація приблизно рівна.

При цьому ЗСУ володіють суттєвою перевагою в кількості протитанкової зброї. Публічно озвучується більше 60 тис. одиниць протитанкового озброєння, які нам передав Захід (скоріше за все мається на увазі кількість ракет, а не пускових комплексів). Також активно працюють українські «Стугни».

При цьому армія рф мала на озброєнні менше 2000 ПТРК на початок війни і свідчень активного їх використання я не бачив.

З цього можна зробити висновок, що ЗСУ значно переважає ворога у потужності засобів ураження на відстані 1-5 км за рахунок сучасних ПТРК. Можливо в 4-6 разів. І це дуже важливий фактор, який призводить до великих втрат ворога на ближніх дистанціях під час його атак.

3. Відстань від лінії фронту 5 - 15 км

Засоби ураження: важкі міномети 120мм+, легкі САУ (калібр до 152/155мм), легкі гаубиці (до152/155мм)

Саме на цій відстані починається вогнева перевага ворога. У армії рф в 5 разів більше важких мінометів, співвідношення кількості САУ і гаубиць калібром до 152/155мм приблизно 1/3.

Звісно не вся російська зброя воює в Україні і також треба враховувати якість використання цієї зброї. Але номінально по кількості на відстані більше 5 км баланс вогневої потужності стає не на нашу користь.

4. Відстань від лінії фронту 15 – 30 км

Засоби ураження: важкі САУ і гаубиці калібром 152/155мм і більше

На цій відстані ситуація дещо вирівнюється за рахунок західних гаубиць М777 і засобів важкої артилерії, в тому числі «Піонів» калібром 203мм, які активно працюють на Півдні судячи з чисельних відео.

Артилерія більшої потужності здатна активно задавлювати артилерію меншої потужності, яка працює на відстані до 15-20 км.

Але у нас проблема не з числом одиниць озброєння, а з кількістю боєприпасів до них.

Головна перевага ворога – це велетенська кількість боєприпасів, які у нас, на жаль, в обмеженій кількості. Перехід на калібр 155 мм має вирішити проблему дефіциту боєприпасів в перспективі найближчих поставок червня-липня.

Можливо на кінець червня у нас уже буде стратегічна перевага по кількості/якості важкої артилерії.

Також на нашу користь може зіграти, якщо у ворога почнуть закінчуватись безпілотники. Без засобів оперативної розвідки артилерія здебільшого сліпа і малоефективна. Зараз обережно говорять, що ворог уже починає відчувати дефіцит «Орланів».

5. Відстань від лінії фронту 30-100 км

Засоби ураження: Реактивні системи залпового вогню (РСЗВ, MLRS)

На жаль по РСЗВ ситуація найгірша. У росії в рази більше систем РСЗВ, а головне ворог не має проблем з дефіцитом ракет до них.

Якщо на початку війни ми зводили до мінімуму ефективність РСЗВ ворога за рахунок руйнування ланцюгів постачання, то зараз ці ланцюги більш компактні і захищені. Вагомих проблем з постачання боєкомплектів, очевидно, на більшості напрямків немає. Можливо за виключенням частини Херсонської області.

При цьому варто розуміти, що перші місяці українські РСЗВ активно працювали і знищували ворога. Але на даний момент є проблема не в кількості установок, а в кількості ракет. Які неможливо швидко поповнити для радянської техніки.

Постачання західних РСЗВ може вирішити цю проблему. А за рахунок того, що натівські РСЗВ мають більшу дальність і точність ми можемо повернути ситуацію, коли аналогічні системи ворога стануть не ефективними (за рахунок подавлення позицій ворога і руйнування ланцюгів постачання).

Знову ж таки без ефективної оперативної розвідки РСЗВ із далекобійного високоточного засобу перетворюється в малоефективну систему випалювання територій.

6. Відстань від лінії фронту більше 100 км

Засоби ураження: Оперативно-тактичні ракетні комплекси (ОТРК)

На початок війни Україна мала певну кількість радянських комплексів «Точка-У» дальністю 120 км і кілька або один український комплекс «Грім-2» дальністю 300 км.

Чи використовувалися «Грім-2» інформації не бачив. «Точка-У» точно використовувалася, але до неї ми мали впринципі ледь не штучну кількість ракет. Скільки точно невідомо. Таким чином у нас їх очевидно лишилося дуже мало і на крайні випадки.

У росіян є «Іскандери», запас ракет до яких теж потроху вичерпується. Також є ті ж «Точка-У», але без проблем з кількістю ракет до них.

Щоправда ОТРК все ж більше засоби стримування і враження великих стратегічних цілей. На саму лінію фронту вони не мають такого значення як РСЗВ. Та і вартість цих комплексів неймовірно висока. Тільки розробка «Іскандера» обійшлася росії близько мільярда доларів.

Тому те, що захід поки не готовий нам постачати модулі ОТРК до своїх MLRS це в принципі мабуть не критично і має логічне пояснення.

Це порівняння здебільшого номінальне, відповідно кількості одиниць і систем озброєння (вогневої потужності), але воно характеризує загальну картину на фронті. Ми маємо значну перевагу на менших дистанціях ведення бою. Але в дальньому бою ворог все ще переважає. Багато артилерії, багато РСЗВ, багато боєкомплектів до них. Для нас зміни можуть принести два фактори: дефіцит розвідувальних безпілотників у ворога і постачання більш точних західних MLRS

Володимир Даценко