Резники всех стран, объединяйтесь!

Тоді було безперечне прийняття ідолів, заборона на будь-яку альтернативу, вільна думка прирівнювалася до зради «вєлікой совєтской родіны», а бездушний формалізм переповнював життя за межами бідних зашарпаних осель.

Зараз, звісно не так, як тоді. І дефіциту в магазинах немає, черг за продуктами, і поговорити про владу чи поставити незручне питання все ще можна, але бажано на кухні, бо якщо загнадто гучно подаш голос в соцмережах - станеш агентом кремля. А от ідолізація влади і бездушний формалізм повертаються.

У мене є інструкція заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення. Хлопці прислали з матюками. Цитую, бо попросили не виставляти сам документ. Так от, їхнє завдання - «формування в особового складу віри в політичне та військове керівництво держави, вірності військовій присязі та військовому обовʼязку, високої відповідальності за захист Батьківщини». Саме в такому порядку! Політрукізм знову зручно розташовується за командирським столом.

А повернення бездушності і формалізму найяскравіше проявилося в історії на Одещині. Там Подільська райадміністрація зобов’язала надсилати фотозвіти з проведення на підпорядкованих організаціях хвилини мовчання за загиблими. Щопʼятниці. Фотозвіти. Посилання в коментарях - там дуже емоційний лист військового після читання цього цинічного розпорядження про звітування за вшанування пам’яті загиблих на війні.

Совок загинув не лише через планову економіку. Ідоли врешті решт стали огидними до гикавки, так само як і забронзовіла формальна ідеологія на позір. І добре, що ми вийшли з імперії зла, але позбутися її можна буде лише тоді, коли вбʼємо її в собі. Виполоти остаточно і безповоротно, щоб ніде нічим не проростала. Бо ця отрута вбиває не лише імперії.

@zakrytazona