Резники всех стран, объединяйтесь!

А ви взагалі зрозуміли в якій дипломатичній дупі опинилося зараз керівництво України?

 
На початку 2023 року вони мали захоплення всього світу і безмежну фінансову допомогу. На що вони її витратили? Вони розвинули українське виробництво зброї? Вони провели санацію економіки? Вони переналаштували економіку країни під військові потреби? Що? Вони не відали що війна надовго? А як це? Вони що, не читали статті генералів Залужного і Забродського? Вони не читали статтю радника Залужного генерала Назарова? Вони не спілкувалися з командувачами ЗСУ?
 
Як таке сталося? Як сталося, що наші союзники тепер крутять носиками і відмовляють нам у допомозі? Як так сталося, що тема допомоги України стала розмінною картою між двома найбільшими фракціями Конгресу США?
 
Це називається якісна дипломатія? Вам розповісти взагалі що таке якісна дипломатія?
 
Будь ласка. Франція у 1814 році – після вщент програних наполеонівський війн. Союзники розмовляють про одне – як ділити Францію. Францію на переговорах представляв Жан-Моріс де Талейран – зразок дипломатичної безпринципності, про якого всі знали що «він багатий, бо продав всіх хто його купив». Союзники переконані, що Талейран у всіх у них в кишені.
 
Але стається нечуване. Талейран, користуючись близькістю до всіх основних дворів Європи пересварив союзників між собою, всі різко побачили яким хитким є перемир’я між ними – і всім їй зразу знадобилася Франція, як майбутній союзник. Звісно – єдина Франція. Ділити Францію ніхто не став. Бальзак писав, що за одне це Талейрану можна пробачити всі його гріхи.
 
Я можу навести ще безліч таких прикладів – про кардинала Рішельє, про графа Піпера, Міттерніха, Горчакова, Черчіля. Всі вони знаходили методи як схилити ситуацію на свій бік. Вони НЕ шукали 100500 причин чому їх їхні вчорашні союзники посилають за руськім ваєнним кораблем, як це робить зелена влада.
 
Та що далеко ходити? Ви пригадайте часи Петра Порошенка. Нам тоді відмовляли у допомозі? Ні, нам її нарощували. Нам тоді дали безвіз. Нам дали Ассоціацію з ЄС. Ми стали країною-аспірантом НАТО. Константинопольський патріарх дав Україні те, чого не давав від часів гетьмана Мазепи – Томос про автокефалію Української церкви. У нас економіка тоді не падала – вона розвивалася. На ЦЬОМУ тлі порівняйте те, що наші союзники нам відмовляють у допомозі – США 60 мільярдів, а за ними явно 50 мільярдів зажме Європа.
 
Оцініть глибину глибин. Щойно Петро Порошенко збирався їхати до США і Європи зустрічатися з низкою тамтешніх керівників. Та якби на місці Зеленського був Черчіль або граф Піпер, з Порошенком треба було зустрічатися, умаслювати його, просити Порошенка задіяти його зв’язки для покращення ситуації. Робити це треба було не зараз, а тоді коли британський міністр Уоллес сказав, що Україна має бути більш вдячна Заходу.
 
Замість цього Порошенка і групу депутатів ЄС не пускають на Захід. Замість цього керівництво країни влаштувало цькування командування ЗСУ. Замість цього у США поскакали Єрмак, Стефанчук і Умєров, а в результаті… Зеленський відміняє онлайн-виступ перед американськими конгресменами, бо навіть він розуміє що то буде відвертий провал. І одне це стає топ-новиною.
 
Коротше, панове. Для тих хто уже воює і волонтерить не станеться нічого нового. Ми давно у казармах і давно говоримо про погіршення ситуації – ми її бачимо. А от для всіх інших, у кого війна ще не починалася, ща буде треш. Ща їх почнуть масово мобілізовувати неспортивними методами. Ща різко впаде рівень життя. Ща буде все має бути в таких умовах – не сумнівайтеся.
 
Коли при владі чуваки у флісках-боневтіковках, які з неголеним рилом їздять на Захід аби через губу розмовляти з їхнім істеблішментом, бо вони відчули себе чуваками з першої сторінки «Тайм» - інакше не буває.
 
Оце – реальна оцінка дипломатичної роботи зеленої команди. Точніше – відсутності роботи.

Дмитро "Калинчук" Вовнянко