Резники всех стран, объединяйтесь!

А ви не пробували оцінити присутність в інформпросторі певних визначальних осіб. Цікаво виходить. Беремо український, де зараз активно формується електоральне поле під майбутні вибори. Оскільки в Україні Зеленський запровадив чітко заборонену Конституцією політичну (не плутати з військовою!) цензуру, то питання про домінуючу особу риторичне. Це Зеленський, його продажні слуги та не менш продажні експерти, які в кожному сюжеті пробують похвалити зелену бубочку й розповісти, що будь-який його промах чи злочин - це видатна справа для оборони України. Той же дуже дивний, як для експертного товариства "воєнний експерт" Жданов навіть розкрадені на дорожньому крадівництві кошти оборонки зумів виправдати - на нові дороги можуть сідати наші літаки. Перше: не сідали й не сідають. Друге: не можуть, хіба в крайній аварійній ситуації.

Головний конкурент Зеленського Петро Порошенко в інформаційному полі України практично відсутній. Його заборонено навіть згадувати (хіба в негативному контексті) на "загальнонаціональному" олігархічно-ватному марафоні. Його прихильників туди практично не пускають, хіба пару дуже вузьких фахових сюжетів, де слуги Зеленського ні бе, ні ме. Так звані нейтральні "регіональні" канали й видання, які ніби діють самостійно, строго попереджені й так само уникають навіть згадок. Принаймні, самого Порошенка там бояться, як вогню. Є пару опозиційних каналів, де він іноді буває в ефірі. Але ці канали незаконно вимкнуті з ефірного мовлення й діють у значно вужчому просторі. Та й на них зберігається баланс. Відео Зеленського і включення слуг там побачите не набагато рідше, ніж Порошенка та його прихильників.

А тепер беремо зарубіжну пресу й телеканали. Зеленському там якийсь час організовували ефіри та інтерв'ю. Але все це виглядало так жалюгідно, що його свої ж туди більше не посилають. У міжнародній пресі його активність скоротилася до поодиноких появ пару разів на місяць. Потребу міжнародної підтримки (а вона зараз визначальна для порятунку й перемоги України) він не перекриває практично ніяк. Зате сьогодні Зеленський спілкувався з президентом Анголи, завтра може впросять на скайп-зв'язок лідера Гондурасу чи Гваделупи... Дуже важливо й актуально, зате вперше в історії України. Мабуть непогана затія у вільний від роботи час.

Петро Порошенко присутній у зарубіжній пресі та ТВ щодня. У деякі дні він має по 3-4 включення та інтерв'ю. Ряд основних міжнародних агенств розчарувалися в можливості отримати позицію чинного керівника держави. А вічно ітерв'ювати завгоспа та його позаштатних радників - це для нормального видання принизливо й неприйнятно. Тож найвідоміші видання обрали для себе основною медійною персоною попереднього президента, що за статусом та рівнем компетенції цілком нормально. Ті ж CNN, як і інші включають його не рідше, а деколи й частіше, як щотижня. Зрозуміло, що незмінні нагадування нашим союзникам та їхнім виборцям, чому і яка допомога потрібна Україні, за що й проти кого ми боремося - це те, що зараз критично важливо. Більшість українців ні про це, ні про колосальну волонтерську роботу ніколи не взнають...

Але ви ж не переплутайте: "нарцисизм та саморекламування під наступні вибори - це ж Порошенко, а весь у трудах державних - то Зеленський".