Резники всех стран, объединяйтесь!

Головна небезпека цього так званого переговірного процесу — дезорієнтація суспільства. І не тільки українського.

Я останніми тижнями майже кожного дня розмовляю із журналістами провідних західних та пострадянських медіа, які просто не можуть самі собі повірити, що якісь поважні чиновники чи люди з найближчого оточення американського президента можуть просто так літати по континентах без будь-якої реальної мети і цілі. Повірити, що ми свідки чергової імітації реальності — це немовби позбавити самих себе кваліфікації. І визнати, що долю світу зараз вирішують небезпечні дилетанти, з якими, як кіт із мишею грає старий чекіст.

Українцям теж важко в це повірити, бо надія на те що війна може закінчитися — і швидко — не може не існувати у свідомості кожної людини яка живе у великій війні вже майже 4 роки, а в конфлікті — скоро 12. Кому хочеться щоб це продовжувалося?

Реальність, між тим, не в цих перемовинах, а в тій констатації, з якою виступив один з найбільш наближених кремлівських політичних експертів Федір Лук’янов. Його рекомендація зводиться до того, що продовження бойових дій Росією є найбільш переконливим аргументом у поточній геополітичній ситуації. І, як не дивно, для Кремля це реалістичний підхід. Якщо Росія перестане воювати, на неї просто перестають звертати увагу — як це було в дев’яностих роках, коли відбувалися розширення НАТО і наші сусіди гарантували собі безпеку. Росія програла цивілізаційне змагання, відвернулися від Європи, стає протекторатом Китаю і важлива світу тільки коли вона виступає в ролі агресора.

І, на наше нещастя, у Кремлі це прекрасно розуміють. Тому воювати не перестануть до того моменту, поки в Росії є для цього економічні і демографічні можливості. Тому на питання скільки ж це буде продовжуватися відповідь є простою і ясною: стільки, скільки у Росії ці можливості будуть. А якщо війна і припиниться, вона відновиться як тільки у Росії ці можливості знову з’являться. Бо її знову перестануть помічати. І доречі, тут поняття війни стосується зовсім не тільки України. Росії потрібна жертва, щоб її помічали. Просто Україна дуже вигідна жертва, бо з її захопленням створюється ймовірність відновлення імперії.

Недоречним є в цьому зв’язку і порівняння з двома світовими війнами, які продовжувалися певний час і завершувалися миром. Насамперед тому що насправді весь період 1914-го — 1945-го років був воєнним періодом, просто із двома величезними спалахами. А це вже не 4 роки, а 30.

І ми з вами зараз саме у такому воєнному періоді в історії Європи і світу. Мені залишається тільки обережно сподіватися, що більше 30 років він не продовжиться.

Виталий Портников