Звільнення Залужного стримують не американці, як багато хто сподівався, а два цілком «домашні» фактори. Це позиція самого Головкома, котрий відмовляється писати заяву (й тим зняти з Янетряпки відповідальність за указ) і ваша жорстка й одностайна реакція.
Ідея відставки нікуди не поділася. Найвеличніший навіть припинив спілкування із Головкомом (крім найформальнішого) й особисто приймати його відмовляється, що вчергове нам демонструє, з яким мудрим, зрілим і відповідальним державним діячем ми з вами маємо справу.
Роль хлопчиська на побігеньках взяв на себе міністр Умеров. Учора перед засіданням Ставки він побував у Залужного двічі, щоправда, без жодної нової ідеї. Повторює в різних варіаціях одну й ту саму пропозицію про почесну посаду в обмін на заяву про «добровільність» відставки. Така собі психологічна «війна на виснаження».
Генерал від пропозицій добровільно піти відмовляється категорично. По-перше, вважає це для себе принизливим і безвідповідальним. По-друге, розуміє, що звільненням справа не закінчиться - як для нього особисто, так і для найближчого оточення.
Ось тому на вчорашній Ставці кадрові питання й не розглядалися.
Якщо відверто, я не впевнений, що Зеленський може змінити своє негідне рішення й відмовитися від ідеї звільнення Генерала. Але це гарантовано скоро станеться, якщо ви стомитеся реагувати на таку загрозу чи Хуйпіду вирішить, що далі соцмереж протест не піде.
Карл Волох
Отправить новый комментарий