Ядерні побоювання

Почнемо ранок традиційно. З перспективи атомного апокаліпсису. Зауважу, що тільки в Україні можливо подібне легковажне ставлення до теми, яка до усрачки лякає весь світ. Це не говорить про те, що нам байдуже. Зовсім ні. Але, як казав митрополит Шептицький (чиї слова може прочитати будь-хто проїжджає повз станцію метро «Лівобережна» у Києві): «ключ до перетворення України знаходиться в ній самій. Нам важко змінити зовнішні обставини, проте в нашій волі змінити себе».

Британська The Times вийшла з редакційним матеріалом в якому припускає, що путін може віддати наказ про руйнування Запорізької атомної електростанції. Теза не нова, як і її обґрунтування. Отримавши ляпаса від пригожина, не демонструючи успіхів на полі бою, втрачаючи прихильність власного плебса (точніше – вони перестають його боятися та починають сумніватися в ньому) пуйло готове на відверто йобнутий, але помітний крок.

Цитата:
«Це небезпечний момент для путінського режиму отже, момент підвищеної небезпеки для регіону. Щоб повернути прихильність політичної удачі, путін може піддатися спокусі ескалювати війну в надії на швидкі перемоги… Його армія вже підірвала греблю гідроелектростанції в Каховці (хоча Росія це невигадливо заперечує). Цілком можливо, що вони мають і план удару по Запорізькій атомній електростанції».

Що тут сказати. Так, має. І наміри його прозорі як сльоза того самого "ребенка" у Достоєвського («Мир не стоит и единой слезинки, плачущего ребенка") яким люблять бравувати москалі, але дотримуватися написаного ним – зась. Наміри наступні – максимально залякати світ ядерним Армагедоном напередодні саміту НАТО. Так рф намагається збити готовність Альянсу доєднати Україну надавши, спочатку (і на час війни), широкий пакет безпекових гарантій, а потім (після війни) – долучити до союзу. Заради цього все: лякалки, перекидання ядерної зброї до Біларусі, обстріли «центров принятия решений», тупі але погрозливі заяви мєдвєдєва (про них напишу тут, за пару годин).

Британці праві (хоча це вже 117-те переповідання раніше сказаного в Україні) – путін ослаблений і не хоче отримати черговий удар, який стане ще одним (можливо, останнім) цвяхом в його труну. Можна «втратити» Фінляндію, не помітити її вступу в НАТО пославшись на те, що вона давно частина західного світу. Неможна «втратити» Україну, бо тоді втрачається увесь шизофренічний сенс оголошеної війни. І тому він буде лякати найстрашнішим, що в нього залишилося. Не приймайте Україну до НАТО – в’їбу ядерною ракетою по ЄС. Не приймайте Україну до НАТО – підірву ЗАЕС. Не приймайте Україну до НАТО… Упс…Окрім цих двох пунктів, у пуйла більше нічого не залишилося.

Але питання не тільки в ньому. Питання в НАТО і ЄС. Не треба лякатися. Це погрози, на які треба відповідати, а не ковтати. путін щур, який після погроз не б'ється, а намагається домовитися. Сильні гарантії для України дорівнюють сильному удару по росії. Тож, кращої можливості позбавити світ нелюдського режиму найближчим часом не передбачається. Зробіть собі послугу - зробіть це зараз, аби потім не розповідати онукам про втрачені можливості. І так, є можливість зробити більше за слова Шептицького – таки можна змінити зовнішні обставини, а не тільки ставлення.

Валерій Калниш


Отправить новый комментарий

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
  • Доступны HTML теги: <a> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.
  • You can use BBCode tags in the text.
  • Адреса страниц и электронной почты автоматически преобразуются в ссылки.

Больше информации о возможностях форматирования

CAPTCHA
Этот вопрос задается для проверки того, не является ли обратная сторона программой-роботом (для предотвращения попыток автоматической регистрации).