Резники всех стран, объединяйтесь!

Окупанти. Десь так виглядає картинка російських окупантів десь на Донеччині. Звісно, із правкою на час - одяг та екіп трохи інші, ніж в Кабулі , але суть незмінна - окупанти.

Загальновідоме - СРСР до Афганістану покликав Амін. СРСР прийшов і в першу чергу ліквідував самого Аміна і поставив більш кишенькового Кармаля (привіт колаборантам - логіка Москви до таких є незмінною - розходник). А потім були 10 років війни, за імперські понти. Проти радянської окупації в 1979 світ був проти словом і трохи ділом (бойкот олімпіади), а прямо допомагали опору Пакистан, Іран, навіть Китай, не говорячи вже про США.
Спроба радянської окупації Афганістану тривала майже 10 років. Було до 30 тисяч знищених\зниклих окупантів. Для СРСР війна стала початком кінця. Ясна річ, що народу кремлівську авантюру подавали як шляхетний обов'язок. Атаку на сусідню державу знову назвали "інтернаціональний долг".

Хтось потрапляв в окупанти примусом, але було вдосталь таких, що йшли з власної волі. Корупція і мародерство тоді в армії окупанта були такі ж, як і зараз - "обмежений контингент" ставав трампліном в кар'єрному зрості по партійній лінії, а подекуди і майновим.

Через два роки після завершення війни СРСР помер. Але культ називати окупантів інтернаціоналістами, а окупацію - "долгом" - лишився. Усі українські влади дотепер включно воліли оминати категоричне вирішення ставлення до питання. Не хотіли викликати негативної реакції колишніх "афганців", які піднялися в різні рівні політики та бізнесу і завжди були потужними лобістами своїх інтересів. Наводилось безліч аргументів, що ці люди кимось стали і щось корисне зробили за 30 років вже для України, виходили на Майдан, були такі що серед перших пішли на війну як в 2014, так і в 2022. Зрештою звучав аргумент - їх примусили, вони не мали опції відмовитися. Все це так - і робили користь Україні, і захищали її, але ДО ТОГО були радянськими окупантами. Така реальність, частина трагедії бездержавної окупованої нації (СРСР - окупація 1921 - 1991) - бути інстальованими у військовий, державний та інші апарати країни окупанта.

Щоб вилікуватися від окупації, суспільство має набратися сили і назвати речі своїми іменами. Це як спокута гріхів - так, українці також були окупантами в рамках радянських окупаційних контингентів скрізь, де вони існували офіційно і неофіційно. Афганістан - в тому числі. Зараз ми можемо бачити, як виглядає "інтернаціональний долг па Масковскі".
Тож для тих, кого замололи жорна агресій Імперії Зла, ТАКА сторінка біографії більше трагедія і смуток, а не гордість і героїзм. До слова, числені пам'ятники "воїнам інтернаціоналістам" цілком можна було б переосмислити як пам'ять про загиблих у військово-політичних авантюрах радянського режиму.

© Віталій Гайдукевич

Тема "афганцев" постоянно всплывает у меня в голове все последние 9 лет. Но особенно она для меня обострилась за последний год. Ведь сегодняшние ордынцы на россии получают статус "участника боевых действий" и соответствующие льготы. И это в целом правильно (наверное): они выполняют поставленную страной задачу. Другое дело, что задача поставлена преступная. Как и в Афганистане.

И в 1979 и в 2022 военные по приказу Москвы пошли в соседнюю страну убивать, насиловать и грабить. И СА в Афганистане именно этим и занималась. "Зачищая" кишлаки с мирняком, стреляя вслепую "для профилактики" в темный лаз. Именно Советская армия уничтожила до 2 млн афганцев за эти десять лет и откинула страну в развитии на десятки лет назад.