Резники всех стран, объединяйтесь!

Я не знаю відповіді)
Я можу лише міркувати…

Нам потрібна вирішальна перемога, битва, що розгромить ворога… Ворог має бути у розпачі, лінія фронту має обвалитися…Можливості таких перемог у нас вже були, але вони не сталися

Звільнення Півночі, коли ворог був витіснений, а не знищений. Потім цей ворог був кинутий на штурм Северодонецька і Лисичанська. Колони з БТР і холодильниками і унітазів мирно вийшла з-під Києва. Ворог в розпачі не впав, лінія фронту не обвалилась

Звільнення правобережжя Херсонщини, коли, як повідомлялося, ворог «вдало провів вихід»потім ці підрозділи були перекинуті на Донбас і ось уже кілька місяців проводять невдале витіснення наших військ. Ворог в розпач не впав, лінія фронту не обвалилась

Чи була у ворога паніка? Так — Кримській міст. Чи впевнені ви на 100%, що це були ми?

Чому не сталося розгрому? Це була військова проблема чи політичне рішення? Якщо військова проблема — це можна виправити. Але якщо політичне рішення чи результат домовленності ?
Перша істоірїя прив‘язана до Стамбульських домовленостей з Арахамією, які потім таки не були офіційно підписані. Друга історія пов‘язана з іншими Стамбульськими (хлібними) домовленостями, які гидкі пліткарів пов‘язували з перемир‘ям на півдні [у нас же немає і не було ніякого перемир‘я на Півдні?]. До речі, в обох випадках московити самі оголосили про відведення військ перед операцією

Допускаю, що у них є страх, в тому, що ми не схочемо, а не втому, що ми не зможемо обвалити фронт, знищити ворога і дестабілізувати ворожу армію. А без цього можливі переговори, а не можлива поразка ворога(

Олександр Бригинець