Резники всех стран, объединяйтесь!

Ми знову заходимо в череду міжнародних заходів – мета яких допомогти Україні воювати та потім відбудуватися. Окрім форуму миру (направду, невідомо де і коли він відбудеться), саміту НАТО у Вільнюсі нас чекає донорська конференція у Лондоні. Перша, в Лугано, стала тим незручним моментом коли ми викатили забаганок на 700 млрд доклавши до них (забаганок) нехитру презентацію у Пауер Пойнт сподіваючись, що гроші нам дадуть, тому що не можуть не дати.

Йде війна, йде час і ставлення до нас стає все більш спокійним, тверезим і виваженим. Відчувається, що перша ейфорія західних країн пішла. Вони продовжують захоплюватися ЗСУ подекуди з острахом спостерігаючи за їх діями. І це мені нагадує захоплення українськими козаками в минулі сторіччя. "Українські козаки - найсильніші та найважливіші з усіх слов'янських народів.", писав Мішель де Кастельну, французький дипломат та історик XVII століття. "Козаки не бояться смерті, вони народжені для війни." -вторив йому письменник та диплома Жан Пюель. "Українські козаки – символ свободи та незалежності, вони готові захищати свої землі до останньої краплі крові." - резюмував польський поет Ян Людвіг Гацко.

Але в той самий час коли Захід продовжує одвічну практику захоплюватися українськими вояками, західні «цивільні» вже не вважають за потрібне публічно щадити відчуття влади і чітко формулювати своє ставлення. Тому що вони турбуються за гроші. Свої гроші.

У The Washington Post вийшла редакційна колонка «Відбудовувати Україну – це перш за все боротися з хабарництвом» (Rebuilding Ukraine means fighting graft first). Починається вона з того, що редакція нагадує про суд в Лондоні між Приватбанком та Коломойським, зауважуючи, що це той незручний момент, коли держава судиться з колишнім «a chief benefactor (головним благодійником) of Ukrainian President Volodymyr Zelensky.»

Щоб було зрозуміло - ні, редакція не хейтить президента. Там згадується і про досягнення України в боротьбі з корупцією – тут тобі і Князєв, і покращення Індексу сприйняття корупції Transparency International. Але посил максимально зрозумілий – кількість грошей на відбудову знаходяться в прямій залежності від розміру корупції. Дуже велика корупція – ніхто не дасть, помірна – не дадуть скільки нам треба, будуть відбиватися символічними сумами, низька – грошей буде достатньо, непомітна – грошей буде багато.

Цитата:
«Масштабний проект оновлення України, який може триватиме десятиліття, за різними оцінками буде коштувати від $411 мільярдів до $1,1 трильйона. Кожна з цих сум у кілька разів перевищує план Маршалла, який допоміг відновити 16 європейських країн протягом трьох років після Другої світової війни.

Зіткнувшись із заходом такого масштабу, політики, банкіри та бізнес захочуть отримати гарантії, що їхні кошти не будуть вкрадені чи розтринькано, і, що важливо, що неупереджене українське правосуддя справедливо вирішуватиме суперечки у міру їх виникнення. Надання цих гарантій, підкріплених законодавством, потужними інституціями та явною політичною волею, має бути головним пріоритетом України на Лондонській конференції.»

Корупція, ті самі завищені контракти на будівництво (згадано в тексті) чи намагання купувати БПЛА у того, на кого вкаже один відомий депутат монобільшості (в тексті не вказано, це я від себе, але я знаю що вони знають) все це є «вбивчими тенденціями» для амбіцій України приєднатися до ЄС і стати частиною західного світу та суспільства: «Щоб закласти основу для великої міжнародної допомоги та інвестицій, яких він потребує, Київ має показати своїм союзникам, що реформи набирають обертів і є незворотними». Як там раніше казали: «Думай...те»

Валерій Калниш