Резники всех стран, объединяйтесь!

Посол України у Великобританії Вадим Пристайко дав гучне інтерв'ю для видання Daily Express. Самі журналісти відзначають недипломатичність мови посла, який використовував у зверненні до путіна й росії нецензурні вислови чи натяки на них (у стилі послання руцкому воєнному кораблю). Переказувати не стану, можете прочитати переказ інтерв'ю у відкритій версії видання, там удосталь цитат (якщо є складності з англійською, скористайтеся гугл-перекладачем).

Загалом, вислови справді недипломатичні й жорсткі щодо ерефії й пуйла та цілком прийнятні й коректні щодо Британії. Але Пристайко не надто публічна особа. А жорсткий атакуючий стиль інтерв'ю і зовсім не в його стилі. Тому тут той випадок, коли він явно виконав наказ керівництва. А це вже цікаво: який наказ і якого керівництва? Це не пусте питання. Ми всі знаємо, що країною в значній мірі, а міністерствами оборони й закордонних справ персонально керує не Зеленський, як написано в Конституції (той лише написані тексти не вдумуючись спроможний зачитувати), а Єрмак. І яку б провокацію чи акт бездіяльності не звершив якийсь із наших дипломатів, яке б мародерство не покривав Рєзніков із своїми заступниками, ми розуміємо - це не він, це головний завгосп мутить.

Але Пристайко - окрема історія. Його міністром призначав персонально Зеленський (тоді Єрмак ще не був усесильним). І саме через пізнішу відмову Пристайка переприсягнути на вірність Єрмаку його усунули з уряду й відправили в почесне заслання до Лондона. Але Пристайко зберігає пенрсональну вірність виключно Зеленському - Єрмака він не визнає, а Кулебу глибоко зневажає, в чому його не можна не підтримати. Накази, звісно, віддає не сам Зеленський, але, припускаю, що хтось із його близьких осіб, наприклад, "перша Маша країни" - Марія Левченко - секретарка Кварталу-95, що сидить у президентському кабінеті й конкурує за впливи з "першим завгоспом країни".

То цей Пристайко, коли Зеленський руками й ногами відбивався від інтеграції в НАТО, дозволив собі зрадницьку заяву, що треба поступитися москві й погодитися на позаблоковий статус та не виконувати прямої вимоги Конституції. Мовляв, тоді путін не нападе. Ми тоді вимагали термінового звільнення Пристайка та його відповідальності за антиконституційні заклики й угодовство перед путіним. А тут раптом нове інтерв'ю і така радикальна зміна. Ні, чогось мудрого він і цього разу не сказав, просто набір лайливих, пустопорожніх, але загалом правильних фраз. І серед них, що ніяких переговорів з путіним ні про що бути не може. Це колись після перемоги для майбутніх поколінь, а нині воювати до останнього їхнього, а ні, то до останнього нашого.

Питання: чому він це говорив? Це схоже на войнушку між башнями кремля поверхами Банкової. Єрмак розпочав якусь інтрижку, зміст якої не до кінця ясний - наказав своєму заму Сибізі (відомий кадровий дипломат) зробити заяву в інтерв'ю для Financial Times про можливі переговори щодо Криму. Почалися шум і бродіння, питання виникли, звісно, до Зеленського. Чи Єрмак його підставляв, чи підіграв комусь із москви, чи мав ще якесь замовлення на таку заяву - не знаю. Але в безпосередньому оточенні Зеленського вирішили відреагувати негайно й дзеркально - сказали Пристайку напроситися на інтерв'ю й дати протилежну відповідь, а ще прямо спростувати прийнятність того, що через Сибігу озвучив Єрмак.

Колись у дитинстві, пригадую, була така забавка: "Зіпсований телефон". То ці [ла-ла-ла] під час війни через іноземні газети один одному меседжі передають? Куууурва!

Єдине, що поза контекстом цієї конспірології щодо появи незвичного інтерв'ю Пристайка, все ж процитую - це болісна фраза щодо наших втрат. На пряме питання, він відповів, що поки наша політика - їх не озвучувати, але:
"Коли війна закінчиться, ми це визнаємо. Я думаю, що це буде жахлива цифра".

Це сказав не я і не мої знайомі військові, які у вузькому колі говорять про дуже драматичні речі, це сказав особисто довірений посол Зеленського Пристайко...