Желание устраивать террор в символическую дату - это ни что иное как проявление истеричной сентиментальности. Владимира Путина передёргивает от самого факта существования Украины.
А ви звернули увагу, що вчора проходила так розпіарена торік Кримська Платформа? Схоже, що всі наші професійні журнашлюшки й медіахвойди самого заходу фактично не помітили. В стрічках ряду видань тільки щедре цитування Вави Зєлєнського. Мабуть я один з небагатьох, хто переглянув практично весь перебіг події. Та й то вимушено - кілька зустрічей та подій скасували, то довелося слухати виступи на платформі. Прямий транслював подію повністю. А от не прийшло в голову глянути на ватно-олігархічний телемарафон. Не здивувася б, якби там подали лише уривками. Але не бачив, то й казати не стану.
В 2016 году 5й президент Украины Петр Порошенко сказал "25 років тому ми отримали незалежність і тільки зараз її завойовуємо..."
Первые 13 лет для меня День Независимости был чисто формальный праздник, по аналогии с советскими - "нет повода не выпить" и т.д. Потому что независимость, по сути дела, просто свалилась большинству из нас на голову в ходе полураспада СССР. После первого Майдана и Помаранчевой революции этот день начал приобретать для меня определенное значение... Настоящими красками День Независимости заиграл для меня после Революции Достоинства и последовавших за ней событий.
Завдяки українським воїнам російські окупанти отримали «парад» на Хрещатику
Багато хто нещодавно казав, що президент Зеленський повинен був попередити українців про вірогідність вторгнення і це б жало їм шанс на рятування. Їх опоненти казали, що люди все одне б не повірили і нікуди не поїхали б. Але я вважаю, що треба людей попереджати та дати їм право обирати, що робити.