Примечательно, российское государственное телевидение теперь утверждает, что это займёт "два месяца", чтобы отправить недавно мобилизованных на линию фронта в Украине.
Здорово. Но смогут ли они что-то сделать? Чёрт возьми, нет.
Россия может научить основным навыкам солдатской службы за два месяца. Но.
Кілька днів був страшенно зайнятий, та й, здається, у найбільших медіях уже писали про події під Лиманом. Тому, мабуть, усі нормально обійшлися без моїх цінних коментарів.
Відтак, хочу поговорити про те, на що ширша аудиторія майже не звернула уваги.
У всі часи військо варварів це просто озброєний натовп. Дикі вояки в ньому вдягали страшні шкури, брали в руки страшні сокири і перед битвою страшно кричали на ворога, щоб його злякати.
Римська когорта нічого із цього ніколи не робила. Вона просто відпрацьовувала тактику і маневр. І коли варварам злякати ворога криком не вдавалось, 5 000 римських легіонерів розганяли 20 000 варварів.
Росіяни демонструють абсолютну втрату бойового духу і залишків здорового глузду.
Їхні «воєнкори» та лідери того, що вони видають за думки, від безнадії генерують ахуїтельні ідеї, одну краще за іншу.
Спочатку вони бігали з ідеєю ядерних ударів. Потім до частини з них дійшло, що у нас тут не Друга світова
Ілон Маск розійшовся у твітері, генеруючи все нові і нові ідеї, як завершити нашу війну з РФ. Хоча спочатку я подумав, що його "хакнули". Пропозиції немає сенсу навіть обговорювати, адже він фундаментальну помилку: всі його ідеї виглядають як раціональна та позбавлена будь-якої емоції бізнес-стратегія.
Фронт у России продолжает обваливаться. Российские военкоры жалуются на то, что украинские войска (внимание!) многократно превышают российские по численности личного состава и по количеству военной техники.
И это после того, как Кремль ежедневно "уничтожает" тройной объем всех HIMARS, поставленных Украине.
Как оказалось, рисуемые из головы цифры не способны изменить ситуацию на фронте. Произошло то, о чем мы с вами говорили ещё с апреля.
New York Times, материал 24 сентября: командиры на местах запрашивали у Путина возможность отойти от Херсона, что позволило бы российской армии организованно перебраться через Днепр, сохранив военную технику и жизни солдат.
Петро Порошенко смалить напалмом.
Два дні тому він виступив на міжнародній безпековій конференції у шведському Вісбі, де ЗАКЛИКАВ НАТО почати переговори про вступ України до Альянсу. Дихайте глибше, Порошенко за кордоном закликав країни НАТО піти на зустріч закликликові президента Зеленського. Упевнений, моноЗЕмарафон за це виллє на Порошенка ще тону багна, після чого єднюки і неначасники заволають що нам треба єднатися.
Зловила себе на дуже дивному незнайомому відчутті: попереду кілька поїздок до Німеччини, і мені незручно, бо я вже не зможу почуватися захищеною там, як відчувала раніше. Ні, це не страх, це раціональне відчуття невпевненості.
Я знаю, що ви, мабуть, не зрозумієте. Але я спробую пояснити.
Одно из удивительных свойств так называемой CBO в том, что почти всякий соотечественник, испытывающий нездоровое политическое возбуждение, может выбрать себе противника и цель по вкусу:
Не нравятся однополые браки и прочее мужеложество? Это война против них. Чтобы на нашей земле никогда ничего такого.
Заканчиваю читать книгу английского экономического историка Адама Туза «Цена разрушения» - взгляд на нацистскую Германию через экономику. Туз подытоживает – война это производная экономики. После вступления Америки в ВМВ в декабре 1941 года у Германии не было никаких шансов на победу. Туз приводит такие цифры:
Фронт РФ продолжает каскадно обваливаться. Уязвимости точечно считываются украинским военным командованием, а также западными разведками, в результате чего ВСУ удается молниеносно проникать в "дыры" в оборонной структуре, подрывая смежные "защищённые участки" изнутри.
Такая тактика резких диверсифицированных ударов требует от РФ быстрого реагирования на постоянно колеблющийся фронт, однако "махина" государственного механизма Москвы отличается уникальной неповоротливостью
Многие в Украине до сих пор пытаются коммуницировать с «хорошими русскими». Ведь они наши союзники в борьбе против Путина. Но это не так. Хорошие русские нам не союзники.
Хорошие русские спасаются людей от мобилизации. Не протестуя против мобилизации в России, а защищая и вытягивая из мобилизационных сетей тех, кто там по закону не должен быть.
Появляются сообщения о том, что ВСУ удалось прорвать линию фронта на северо-востоке Херсонской области в районе населённого пункта Дудчаны.
Как и ожидалось, новый консенсус по захвату территорий на замену крымскому просуществовал до первого крупного поражения на фронте. Уже все забыли, о чем там Путин прилюдно плакался со сцены в пятницу, и что за шабаш был тогда у стен Кремля.
Знову маю лише короткий звіт, зосереджений на “крайньому південному сході” Харківської області.
(Через це, хочу перепросити в усіх моїх читачів із ЗСУ, які несуть службу на інших фронтах: я не ігнорую вас, але маю надто багато клопоту із додатковими перевірками усієї інформації, бо не хочу нікого дезінформувати).
Сьогодні я також не випущу ні пари з вуст про плацдарм ЗСУ в районі Куп’янська. Достатньо буде сказати, що там гримуча суміш полупцьованих і нещодавно мобілізованих російських підрозділів має “кепські справи”.
Часто здається, що Путін задався метою створити Росії абсолютний максимум проблем. Головну проблему він створив, коли почав вторгнення до України. Це зрозуміло. Але.
Ну от оголосили вони мобілізацію. І раптом відкрилося, що "можем павтарять" росіяни згодні лише з дивану перед телеком. Бо коли мрячить перспетива опинитися в окопі самому, росіянин з радістю несеться до Грузії, до Казахтану і до Монголії. Найсмішніше, до Латвії лізуть - оті самі потвори які волали "Наши МІГі сядут в Рігє".
Угроза применения ядерного оружия Путиным в моменте отступила: эта риторика сейчас явно ушла на второй план, а в своей речи по поводу аннексии украинских территорий он затронул тему ядерного оружия лишь по касательной. Очевидно, что сейчас он надеется, что мобилизованной армией способен дожать Украину.
По кейсу вступления Украины в НАТО:
1) В соответствии с упрощённой процедурой Украина может вступить в НАТО в лучшем варианте в течение года. Из этого следует, что целью окончательного вступления является не нынешняя война с Россией, а поствоенное мировое устройство.
Что это было?
Запад вчера однозначно проиграл PR-кампанию вокруг ситуации с аннексией четырех украинских регионов. Особенно на российском поле, что лишь вселит уверенность в Путина
Як бачите, мій прогноз виявився вірним лише наполовину. Зеленський (той самий хронічний НАТО-скептик) і справді второпав, які бенефіти, в тому числі, особисті електоральні, йому обіцяє приєднання до оборонного блоку. А ось із Столтенбергом я промахнувся. Виявилося, він поквапився анонсувати свій «екстраважливий» виступ лише для того, аби заспокоїти європейців
Объясню некоторые моменты.
НАТО - это системная структура с прописанной процедурой. Так сделано намеренно, чтобы минимизировать возможность действий, которые бы могли навредить Альянсу. НАТО НЕ МОЖЕТ нас принять по какому-то особому решению, потому что есть процедура. А согласно ей нам нужны согласие и ратификации соглашений всех членов Альянса, включая Венгрию и Турцию.
Перше й основне. Заявка подана на "пришвидшений вступ" до Альянсу. Але такого механізму не формалізовано. Тому багато хто в країнах-членах не зразу зрозуміє, про що йдеться. Отже, на ділі, Зеленський наполягає не на якійсь не існуючій "пришвидшеній процедурі", а на застосуванні до України прецеденту вступу Фінляндії й Швеції без етапу ПДЧ.
Путин действует примитивно. Максимально примитивно и предсказуемо, насколько это вообще возможно.
Технология "признать независимость - включить в РФ" понятна.
Дальнейшая формулировка "защищать любыми средствами" ясна. Речь об очередной угрозе ядерным оружием.
Путин продолжает повышение ставок в уже проигранной войне против Украины. Сегодня он подписал указы о признании самоопределения народов (!!!) Запорожской и Херсонской областей Украины. 22 февраля 2022 года он таким же образом "признал народы" Луганской и Донецкой областей Украины.
Выступление путина. Коротко: